Олекса БЛИЗЬКО Близько Олекса Федорович народився 17 лютого 1908 року вс.Коростень на Новгородщині в сім'ї дрібного службовця. 1917 року родина переїхалана батьківщину діда в Сингаївку Звенигородського повіту (Черкащина). Закінчивмовно-літературний факультет Київського інституту народної освіти. У 1928 роціподорожував по Німеччині, згодом - по нагір'ях Паміру. Друкуватися почав 1925року. Належав до літературної організації "Молодняк", потім до ВУСПП, бувблизьким до футуристів. Незважаючи на тяжку недугу (в юному віці Близько втративслух і мову), писав поезії з бадьорими інтонаціями, оспівував екзотику морськоїстихії, поривання в небуденність. Був невтомним пошуковцем образів і ритміки,суголосних добі національного відродження та революційної романтики, ОлексаБлизько автор книжок поезій "За всіх скажу" (1927), "Поезії" (1927), "Живу,працюю" (1930), "Книга балад" (1930), "Рейс" (1930), "Моє ударне" (1931), "П'ятийкорабель" (1933), "Мій друг Дон-Жуан" (1934). Після вбивства Кірова бувзаарештований разом із численною групою таких діячів української культури, якАнтін, Іван і Тарас Крушельницькі, Роман Шевченко, Анатолій Карабут, Василь Мисик,Григорій Косинка-Стрілець, Дмитро Фальківський, Кость Буревій, Михайло Оксамит,Левко Ковалів та інші. Виїзною сесією Військової колегії Верховного СудуСРСР на закритому засіданні 14 грудня 1934 року в Києві Близьку винесений смертнийвирок, який того ж дня було виконано. Справа про реабілітацію розглядаласяв установленому порядку наприкінці 50-х років. Олекса Близькореабілітований посмертно. Вячеслав Брюховецький
