Кузьма ГРИБ Гриб Кузьма Кіндратович народився 30 жовтня 1910 року в с.Верхівка на Вінниччині в сім'ї. сільських злидарів, які наймитували. Хлопцеві невиповнилося й чотирьох літ, як його батька забрали на війну захищати "престол иотечество". 1920 року комнезам направив малого Кузьму в сирітський будинок приБессарабській комуні в с. Ободівка. Там він закінчив семирічку і виїхав доВінниці, де влаштувався на підготовчі курси. Потім вступив до Вінницькогоінституту соціального виховання, після закінчення якого в 1933 році бувнаправлений на роботу в Ново-Архангельську середню школу. Рятуючись від репресій,таємно полишив село і після тривалих поневірянь опинився в Тольянківськомусільськогосподарському технікумі. У вересні 1941 року, коли правобережнаУкраїна була окупована гітлерівськими військами, організував з учнів технікумупідпільну патріотичну групу, яка згодом перетворилася в партизанський загін, щодіяв у басейні річки Унави на Черкащині. Гриб особисто писав, друкував ірозповсюджував серед населення листівки, відозви, заклики. У грудні 1943року, в одному з боїв, з якими загін проривався з оточення назустріч ЧервонійАрмії, Гриб був поранений і захоплений у полон. На допитах в Уманській тюрміфашисти скалічили його і прирекли на смерть. Та завдяки щасливому випадку Грибовіз шістьма бойовими побратимами вдалося втекти і перебратися до своїх. Післялікування К. Гриб написав і надіслав на адресу ЦК КП(б)У розширений звіт продіяльність свого загону на окупованій території. Той звіт засвідчили дванадцятьрайкомів партії, після чого він був затверджений Українським штабом партизанськогоруху (УШПР). Партизанам видали зарплатню, вручили бойові нагороди, а їхньогокомандира направили на роботу директором середньої школи № 133 м. Києва. Тільки несудилось йому там довго допрацювати. 14 травня 1946 року його несподіванозаарештували і без жодних пояснень кинули до одиночної камери внутрішньої тюрми. Минуло кілька тижнів, перш ніж Гриба викликали на допит. Слідчий зустрівохлялого від голоду партизанського командира такими словами: "Скажи, намилість: чому тебе не повісили гестапівці?" Та це була лише увертюра дозамисленої драми. Потім почалося: за скільки срібляників продався Бандері? Якінастанови ОУН виконував очолюваний тобою загін? Скількох комуністів видав німцям,а скількох розстріляв сам? І скільки хлопців та зброї переправив у бандерівськуУПА? З яким завданням гестапо заслало тебе в радянський тил?... Слідствотривало рік. І хоча Гриб не визнав жодного із звинувачень, на 13 травня 1947 рокубуло призначено суд, на який беріївські підручні викликали близько двох десятківштатних лжесвідків. Саме вони й підтвердили абсурдні звинувачення. Як наслідок -Гриб був засуджений на 15 років позбавлення волі із подальшою поразкою в правах іконфіскацією належного майна. Покарання відбував у Мордовських таборах (ст.Потьма, п/в Явас) без права листування й одержування посилок. Його сусідом понарах виявився колишній заступник А. Шептицького отець Й. Сліпий - майбутнійкардинал Ватікану. Завдяки старанням гестапівців, які зробили Гриба інвалідом вУманській тюрмі, на лісоповал його не посилали, а прилаштували в майстернідантиста, що допомогло йому вижити. Через два роки після смерті "вождя всіхтрудящих" у зону прибула з Москви спеціальна комісія. Вона оперативно переглядаласудово-слідчі справи і на підставі Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 17вересня 1955 року достроково амністувала тисячі й тисячі в'язнів. 18 жовтня 1955року Гриб теж опинився на волі. А 18 лютого 1956 року військовий трибунал КВОскасував вирок від 17 травня за відсутністю складу злочину і реабілітував .незаслужено поганьбленого партизанського командира. Повернувшись на волю,Кузьма Гриб віддався літературній творчості. 1958 року вийшла друком його першаповість "Бойове завдання". Затим побачили світ повісті "Побратим" (1960),"Зрадливі кульбаби" (1961), "Климко" (1964), "Перший постріл" (1974), збіркиоповідань "В зоряну ніч" (1970), "Партизанські таємниці" (1979), документальнаоповідь "За Унавою - партизани" (1977) та ін. За збірку повістей "Назустрічюності" Кузьмі Грибу в 1986 році було присуджено літературну премію імені ЛесіУкраїнки. Олекса Мусієнко
