КОВАЛЕНКО Неля СергіївнаНародилася 1935 року в сім'ї красноградських вчителів.Після закінчення Красноградської СШ № ЗО (тепер це СШ № 3) працювала піонервожатоюХрестнщенської школи. В 1954 році вступила до Харківського педінституту нафілологічний факультет. Після закінчення педінституту все життя працює вТишенківській школі вчителькою української мови та літератури. Любов до рідноїслова, поезії успадкувала від матері, а в шкільні роки мала добрї наставників —Лідію Антонівну Кучеренко та Анастасію Силіві Ярмульську. Писати вірші стала,вже працюючи вчителькою. Багато її поезій присвячено людям праці села Тишенківки.Частина з вірі стала піснями, які охоче співають діти й дорослі, сільськийансамбль "Червона калина". В доробку поетеси Нелі Сергіївні десятки віршів тапісень. Вона проводить велику громадсько-корисну роботу в школі, в селі ірайоні. Є в Нелі Сергіївни вірші, присвячені воїнам, які не повернулися звійни: Батьку, рідний, де ти? Озовися! Ми тебе чекаєм стільки літ. Якбез тебе гірко дні тяглися, Скільки ми перетерпіли бід. Наша мама, як вмороз калина, Коси її стали, наче сніг, Досі, батьку, ждетеберодина Із далеких грозових доріг. Є в Нелі Сергіївни йгуморески: Хвалилися в Тишенківці, Що у цьому році Посіяливареники Дітям на толоці. Будуть учні йти у школу Й швидко безмороки Поснідають в ранню пору І гайда на вроки! Ось і сходи вже з'явились — Вареники з сиром. Недаремно старалися Для дітей всім миром. Бігли юні тишенчата Після гри з толоки. Як уздріли теє диво, Ажвзялися в боки. Пхе,— скривилися скептично,— Людей насмішили, Кращебули б замість нас Уроки повчили.
