Гордій БРАСЮК Брасюк Гордій Іванович народився 1899 року в с. ЛукаТроянівського повіту на Житомирщині в бідній селянській сім'ї. 1919 року закінчивЖитомирське комерційне училище. Належав до культурологічної організації "Просвіта"й літературного об'єднання "Гарт" Перше оповідання "Істина" опублікував1924 року. Автор збірок оповідань "Безпутні" (1926), "В потоках" (1927) "Устинка"(1929), "Сни і дійсність" (1930). роману "Донна Анна" (1929). Коротке,впродовж кількох місяців, перебування на посад інспектора по господарській частині лазарету петлюрівської армії відіграло трагічну роль в житті Брасюка. 1930року його заарештовано органами ДПУ і рішенням судової трійки при Колегії ДПУ УРСРзаслано на 5 років до концтабору На допитах він не приховував своїхсимпатій до Центральне Ради, називаючи її "рідною національною владою". Підтвердніагітаційну діяльність на підтримку уряду УНР. Відбувши покарання, живпрацював у Запоріжжі. 27 червня 1941 року на підставі ордера № 228, виданогоЗапорізьким обласним управлінням НКДБ, був заарештований вдруге, без Пред'явленнябудь-яких звинувачень. Серед вилучених під час трусу речей були рукопис роману"Чечель" (773 стор.) та чотири зошити чернеток повістей (пізніше все це повернулидружині). У висновку судово-слідчої справи Брасюка, затвердженомуначальником УНКДБ по Запорізькій області Леоновим, зокрема зазначалося: "...Брасюкпереїхав у Київ, де зайнявся літературною діяльністю. Перебуваючи в колінастроєних у націоналістичному дусі українських письменників Хвильових, Ірчанів,Блакитних. Антоненків-Давидовичів та інших, що, як і він, нічого спільного немають із пролетарською творчістю, Брасюк почав видавати аполітичі літературніпраці, розраховані виключно на темні й міщанські прошарки населення..." Сповна пригадали йому і службу у петлюрівському лазареті. У постановіособливої наради НКВС від 8 грудня 1941 року вказувалося, що "...Брасюк Г. І. яксоціальне небезпечний елемент підлягає ув'язненню у ви. правно-трудовому таборістроком на десять років". Останні документи стосовно Брасюка датованісічнем 1942 року і засвідчують, що він утримувався у в'язниці м. Уфи. Далі йогосліди губляться. У серпні 1989 року справу Г. Брасюка переглянутопрокуратурою Запорізької області. Відповідно до статті І Указу Президії ВерховноїРади СРСР "Про додаткові заходи по відновленню справедливості щодо жертв репресій,які мали місце в період 30-40-х і початку 50-х років", Гордій Брасюкреабілітований посмертно. Вячеслав Юткін
